Jun. 29th, 2017

julia_riweth: (Default)
 Між ними справді не було нічого,

Лише ліхтарне маслянисте світло,
Дуби-професори високочолі
І щось там квітло, що там в біса квітло?

Весна пускала пагони і пасма
Зелених верб – і став ставав – болотом,
І била їх пропасниця пропасниць
І марно не давала охолоти.
Іще не літня ніч була цнотлива,
А може просто вдало прикидалась,
А на світанку накотила злива,
А після зливи був пташиний галас,
Трамваї, пошта, чай і круасани,
Задушливі квартири в дві кімнати.
Вони нічого більше не писали,
Вони нічого не хотіли знати.
Дається інше рідко і не всім, і
Ще рідше хто із того має щастя.
Наприклад, ці постворювали сім’ї
і все життя лягали спати вчасно…

julia_riweth: (Default)
 стас мріє про палке кохання а віолета про круїз і пхайся в спеку у камбоджу ромео бідний мій тепер

Profile

julia_riweth: (Default)
julia_riweth

September 2017

S M T W T F S
     12
345678 9
10111213141516
1718 1920212223
24252627282930

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 19th, 2017 11:29 am
Powered by Dreamwidth Studios