julia_riweth: (Default)

Поки всі накривають пишні свої столи,
Поки свято, неначе птах, вислиза з долонь,
Він лягає собі на пагорбі долілиць,
І обходять його – босоніж і посолонь

Всі минулі, усі загиблі, вина і гнів,
Всі, що вийшли на вічні лови до сірих хмар.
І вона, що завжди ховається в глибині,
У яку зазирнув би сам, тільки сил нема.
Нахиляється і шепоче: «Яким ти став!»
І торкається білих шрамів його старих.
І цілує, немов коханка, його вуста,
І цілунок її отруєний і горить.
Вірно кажуть, побратись бідному – ніч мала.
А самітнику вдвох до рання – і поготів.
З першим світом зникає, наче і не була,
І іде він, неначе більшого не хотів.
Наче в чаші, в похмільнім місті вирують сни
Юнаків і подруж, п’яничок і немовлят.
Він шепоче: «Я йду щоразу, і хто б спинив,
Та якщо я спинюся сам, то чого задля?».
Тільки вітер цілує скроні: «Яким ти став…»
Після свята завжди похмілля, та що свята?

Основний сайтик

julia_riweth: (Default)
Что вы думаете о международном положении в Никарагуа?
Как Греция и Турция должны решить проблему Кипра?
Следует ли нам ввести войска в Северный Тимор?
Как регулировать курсы валют? Что вы можете сказать о рефинансировании ведущих банков страны?
И если ты запнулся, то в таксисты путь закрыт
julia_riweth: (Default)
 Потом однажды наступает день, когда все вокруг снова начинают говорить о ролевых играх, и меня тоже тянет :) Не знаю, надолго ли.
А еще наступает день, когда уже практически все готово к масштабному приключению, а что не готово, тому пусть будет хуже. И я замираю, потому что это страшнее, чем чистый лист бумаги.

Утром я получила кофе в постель с тремя ложечками сахара. Эти три ложечки в нем и торчали. Хорошо хоть кофе был в чашке, а не в пододеяльнике. 

Все еще под зимним одеялом. Такое хреновое лето.
julia_riweth: (Default)
Ліндір косить, Мельдір в'яже, а Мітрандір загріба... Мій внутнрішній толкініст ірже...



julia_riweth: (Default)
 Речі, які мені не вдавалось збагнути перші тридцять років мого життя:
- в спортзалі більшості нормальних людей пофіг, як ти виглядаєш;
- ця кофтинка зайва у подорожі (так, я примудрялась мандрувати в тридев'яте царство і мати при собі сорок вісім пляжних парасольок);
- ці люди реально не люблять вірші;
- перше враження часто ніфіга не оманливе;
- піаритись не соромно;
- зупинитись на деякий час не страшно;
- піти на поступки - значить часто виграти більше.

Меч можна покласти на дно шафи, і він не падатиме тобі на голову. 
Все важливе - як повітря, доки ти це не втрачаєш. Але й тоді - як повітря.
julia_riweth: (Default)
 От якось так ми проводимо травень :)) І от чому нема часу писати. День музеїв, галерея "Бузок", а тепер з усім цим ми спробуємо злетіти...

julia_riweth: (Default)
 Все собираюсь рассказать обо всем, что "потом будет", но май такой богатый на выступление, что я, честно говоря, ничерта не успеваю. Даже то, что буктрейлер новой книги подзадержался, радует: я бы просто не успела всем этим заниматься. Надо же еще на работе работать.
Но один сюжет я все-таки припомню.
Выходим компанией из киевского вокзала, май, десятое число. 
Марьяна, глядя в прогноз: "Дощу не буде. Пощастило".
И тут начинает падать мелкий, но вполне отчетливый снег...

Скоро муж надолго возвращается с войны, и я какое-то время буду успевать еще меньше.  Это звучит буднично, и пусть так будет, я все равно не смогу найти слов, чтобы рассказать по правде, как это звучит для меня, внутри меня. Снег закончился, наступило прохладноватое, но похожее на лето... Все будет хорошо.

julia_riweth: (Default)
 В 2013 году у меня вышла книжка. Она была бумажная и тоненькая.
А теперь под новой обложкой [personal profile] ya_miranda  выложила ее на Амазоне. "Песни мельничного колеса" на киндл :)) Я ужасно рада.
julia_riweth: (Default)
 Понимаю, что тут никого практически нет из Харькова, но все равно зацените, что мы делаем на ночь музеев. Постараюсь добыть видео.

julia_riweth: (Default)
 Кто на Евровидение, а я на Почайну. Искренне надеюсь, что дождь не помешает офигенному мероприятию на берегу воскрешенной из небытия речки. Черт, история-то какая. Кто не был подписан на меня в фейсбуке или недавно меня знает, вы ж не в курсе, что с Почайной было.
Ничего, вернусь - расскажу.
Холоддддно
julia_riweth: (Default)
Всі скарби достойні того, щоб одного разу знайтись,

Всі травневі багаття достойні того, щоб жарко палати.
Хто про це пам’ятає – могутній. Наприклад, як ти,

Read more... )
julia_riweth: (Default)

Бачиш, ніч весняна нашорошує лисячі вуха.
На сторожких стежках її тихо, оглушливо тихо.
Не злякай її, ніжну, хай буде ні звуку, ні руху,
Хай у тиші правічній магічний збирається вихор.

Дозріває, мов яблуко, злим наливається соком,
Щоб і нас захопити, як час урожаю настане..
Як це – бути безсмертним, як – бути міцним і високим,
І співати пісні нелюдські, гіркувато-гортанні?
Як то світ потойбічний вливається в білі зап’ястки?
Попроси в мене ласки, відьомської хижої ласки…
Я посіяла пристрасті ці – та хіба їх зберу я?
Нас, мов землю, просотує літо і в стеблах вирує.

Фото Тетяни Фрам. 

julia_riweth: (Default)
До небес, будто эхо сильное, долетай, 
под землей просочись ручьем, 
под землей – ничье. 
На земле запевает лес, на земле – Бельтайн, 
Read more... )

На сайт  
julia_riweth: (Default)
 Повыловила блох из последней версии и жду, замирая. Четвертая книга. Четвертая. Кто бы мог подумать. Надо же.
julia_riweth: (Default)
Ти холодним стаєш, наче пустка, де торф і глід,
По якій допотопний бігає паротяг.
Попроси допомоги у відьми із темних боліт,
Та болотяне буде потім твоє життя.
Read more... )На сайті 
julia_riweth: (Default)

моторошна замальовка


Коли вони уже випили другу, а кіт, якого звали просто Кіт, схопив зі столу шмат ковбаси і звично утік під довгасту шафку для тарілок і каструль, у дворі знов почалося.

ненормативна лексика, реальний мрачняк )
julia_riweth: (Default)
 Сесть на балконе с компьютером в прекрасном настроении, на свежем воздухе, в полном восторге от наконец почти лета - написать самый мрачняковый и сюрный рассказ из всех моих. Н - непредсказуемость.
julia_riweth: (Default)
 Наблюдай, как плывет закат, на краю сиди, 
за которым клубятся желтые облака. 
Мы оставили все, форматируем жесткий диск, 
и, конечно, немного нас поскребет тоска. 
Так, наверно, в текущей вселенной заведено: 
потерзаться немного, немного себя погрызть. 
А потом пусть приснится безветреный Тир На Ног, 
где мы яростны, вечно молоды и бодры. 
После — новый наступит день, и потом еще. 
Ты же помнишь? Мы так хотим, обнуляем счет.

http://www.juliabatkilina.net/language/ru/страна-юных/
julia_riweth: (Default)
 Говорят, все сюда перебрались из ЖЖ, вот я решила заглянуть. Есть кто?

Profile

julia_riweth: (Default)
julia_riweth

September 2017

S M T W T F S
     12
345678 9
10111213141516
1718 1920212223
24252627282930

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 19th, 2017 11:30 am
Powered by Dreamwidth Studios