Jul. 16th, 2009

julia_riweth: (Родное)
Чего бояться тихому и злому,
Чье сердце не заныло от осколка?
Его душа устойчивей к излому,
Его мечты несуетного толка.
Его жилище вьюжное сурово
И кровь плетется медленным узором.
Ах, эта Вечность - имя или слово?..
А этот сон, не помнить о котором...
... Весна. Цветы. И голуби. И крошки.
И силой грезят робкие посевы.
Ему ж видна в оттаявшем окошке
Печальная улыбка Королевы.
julia_riweth: (Default)
Ти тоді цілковитий ти,  як засвітяться ліхтарі.
Сто разів серед лип і лав відгукнеться твоя луна.
Ба! Нормальні спокійно сплять о такій не такій порі,
Ще й лягаючи на бочок, ще і спиною до вікна!
Ти по парку, крізь ліс химер, нарахуєш три сотні кіл -
Переплутано в голові, позагублено лік зірок...
Ти відчуєш, що десь отут - коливається вододіл -
І залишиш - одним один - на солодке останній крок.

Profile

julia_riweth: (Default)
julia_riweth

October 2017

S M T W T F S
12 34567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 23rd, 2017 11:41 am
Powered by Dreamwidth Studios