***

[julia_riweth]

Зриваєшся з холодної постелі,
Бо вже тобі нерадісно пора,
І біле сонце білої пустелі
В міста твої розкосо зазира.

Твоє життя — воно така тварюка,
Печаль твоя — не чарка, а цебро...
Та янгол твій рудий у двері грюка -
І ти йому такий: “Спакуха, бро!”