![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Nov. 4th, 2013
Зриваєшся з холодної постелі,
Бо вже тобі нерадісно пора,
І біле сонце білої пустелі
В міста твої розкосо зазира.
Твоє життя — воно така тварюка,
Печаль твоя — не чарка, а цебро...
Та янгол твій рудий у двері грюка -
І ти йому такий: “Спакуха, бро!”
Бо вже тобі нерадісно пора,
І біле сонце білої пустелі
В міста твої розкосо зазира.
Твоє життя — воно така тварюка,
Печаль твоя — не чарка, а цебро...
Та янгол твій рудий у двері грюка -
І ти йому такий: “Спакуха, бро!”