(no subject)

[julia_riweth]

 Він не ходить до них і в очі не загляда.
Просто каже: “Іде біда,
приготуйтесь багаті, бідні, святенні, злі,
у далекому і знелюдненому селі,
у містах, де щоночі гвалт, кольоровий дим,
де усе – ворухким, голодним і молодим…
Всі, хто мешкає у будинках оцих типових,
затамуйте подих.
Не питайте, коли скінчиться усе оце,
озирнешся – і станеш психом або мерцем,
не спиняйтесь, будуйте стіни від всього зла,
проти ночі запалюйте вогники без числа,
опирайтесь цій мертвій воді, цій пітьмі глибокій.
зберігайте спокій”.
Так він дивиться крізь юрбу, мов нема юрби,
і нікого, кого б він знав а чи то любив.
Наче місто стає теплішим, а не тісним,
наче чують його ті люди і йдуть за ним.